Возвращают в былое нас тихие улочки памяти;
Мы проходим по ним, удивляясь Господней любви,
К сожаленью, нечасто - мы заняты, заняты, заняты,
А всего не успеть - хоть три века на свете живи.
Но приходит пора, одаряет нас Бог остановками,
К перекресткам сложнейшим выводят порой нас пути.
Обстоятельства трудные вяжут нас, словно веревками,
Груз на плечи кладут, что без Господа не понести.
И тогда мы опять возвращаемся памятью в прошлое -
Как долиною смерти нас нес, утешая, Христос,
Обращал Он всегда зло в добро и плохое в хорошее,
И уже не скрываем тогда благодарности слез.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
"Благослови, душа моя, Господа, и не забывай всех благодеяний Его", - поет псалмопевец. Спасибо, Надежда! Благословений! Комментарий автора: Слава Богу. Спасибо за внимание, Таня.
alexvlad
2011-06-29 03:31:06
Прекрасно! Комментарий автора: Слава Богу.
Владимир Штонда
2012-11-21 10:48:27
Очень верно написано! Нам бы почаще возвращаться в "улочки памяти",чтобы осознать, как Господь вел нас по жизни!
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
