Я думав, Бог мене не любить,
Я думав, Бог на мене злий ,
Бо наркоманив , жив облудно ...
Ну хто полюбить ось таких?
Одного разу разом з другом
Пішли в гуртожиток "стрілять",
В студенток, у новоприбулих
Пішли ми гроші "позичать".
В одній з кімнат звучить відмова,
Сказали завтра щоб прийшли.
Ми ж до такого не готові!
Це що ж задумали вони?!
Ми завтра знову йдем "на справу".
Відкрили двері, бачим стіл,
На ньому торт, солодкі страви.
Не віримо очам своїм!
Нас так ніде не зустрічали,
Та й в гості нас ніхто не звав...
А тут турботу проявляли
І людяність до грішних, нас.
Дівчатка віруючі були
І про Христа розповіли.
Ми ж не лише солодке їли,
Ми спілкувалися з дітьми
Великого Живого Бога-
Таке тепло, така любов!
Так в цих дівчатках незнайомих
Мені відкрився вперше Бог!
Так вперше я побачив Бога
В очах дівчат, у їх словах.
До цього я такого тона
Не чув до себе аж ніяк...
"Якщо вони нас не прогнали
І навіть добрими були,
То може в Бога не ненАвисть,
Можливо любить теж мене?
Якщо дівчатка такі щедрі,
То може й Бог не дуже злий?
Можливо Він Бог милосердний?"-
Я Господа відчув таким...
З тих пір ми вже не зустрічались,
Я до цих пір про них не чув.
Життя штормило і кружляло
І гріх мене ледь не зігнув.
Я захворів і напів мертвий
В собі подумав:" Це кінець!
Я грішник! Я достойний пекла!
Не пустить в рай таким Творець!
Таким не хочу помирати!
Єдиний шанс мій -це Ісус!
За Нього буду я триматись,
А з Ним і вмерти не боюсь!"
В ту ніч моя температура
За 40 більшою була.
Та я не вмер! Господь рятує
Всіх, хто Йому ввіря життя!
Я вижив, я пішов до церкви,
З тих пір за Господом іду,
Він береже мене від смерті,
Він поруч, де б то я не був!
Пливуть роки,я сам вже тато
І людям свідчу про Христа,
Його я славлю під гітару,
Він мій Господь, моє життя!
В молитві часто прошу в Бога,
Щоб зустріч нам подарував
З Його донькАми, через кого
Я Бога доброго пізнав.
Бо так подякувати хочу
Дівчаткам щиро за тепло,
За те, що дією простою
Явили нам любов Його!
Можливо Бог здійснить молитву
Й подяку я їм принесу,
Що через їх серця великі
Нас пригощав тоді Ісус!
(Автор Надія Горбатюк, історія життя брата Сергія з Донецької області)
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 1058 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
7) Чудное мгновенье. Мне б вычеркнуть тебя из головы (2006) - Сергей Дегтярь Этот стих родился от воспоминаний событий, когда я был уже православным. Мы встретились случайно, когда я стоял на трамвайной остановке, а она в тот момент проходила мимо меня. На остановке был хлебобулочный киоск-магазин. Она жила в этом районе, а я посещал здесь, напротив остановки Святовладимирский храмовый собор. Я не мог забыть её. Уже прошло достаточно времени с того момента, когда я покинул её церковь, но, эта встреча снова растревожила мои неугасимые чувства и эмоции от того, что я её увидел. Я был просто в трепете и шоке. Из моего переживания и родилось это произведение. Я уже не помню, но по-моему это был 2003 год. Стихотворение было с старых поношенных институтских тетрадях в набросках. В 2006 году, когда я его обнаружил - тогда завершил его и дополнил свежими чувствами и мыслями.
